Тригерні зони трійчастого нерва

Диагноз тригеминальная невралгия означает хронические боли в области лица, имеющие приступообразный характер. Причиной, по которой воспалилися тройничный нерв, могут стать как поражения самого нерва, так и вторичные факторы: стоматологические воспалительные заболевания, синуситы, опухоли мягких тканей или костей.


Воспаленный тройничный нерв лечат соответствующее, комплекс включает прием противосудорожных, противовоспалительных или обезболивающих препаратов, проведение блокад, хирургические операции.

Анатомия и функции

Что такое и где находится тройничный нерв у человека? Речь идет о самой крупной, пятой из 12 пар черепных нервов. Каждый из них, правый и левый, отходит от ствола у основания мозга (в зоне варолиева моста) и иннервирует соответствующую половину лица. На верхушке пирамиды височной кости имеется утолщение – тройничный или Гассеров узел, где происходит разделение на три ветви:

  • глазничную – проходит в области лба, спинки носа и верхнего века;
  • верхнечелюстную – локализуется в зоне крыльев носа, верхней челюсти, щеки и нижнего века, иннервирует также верхнюю губу;
  • нижнечелюстную – отвечает за иннервацию тканей нижней челюсти.

Тройничный или лицевой нерв является смешанным, то есть обеспечивает чувствительность лица, глазных яблок и ротовой полости, а также двигательную активность жевательных мышц.

Причины и виды невралгии

Бывает центральная и периферическая тригеминальная невралгия. В первом случае поражается Гассеров ганглий с его нервными волокнами, почему болит одна из сторон лица. Заболевание диагностируется преимущественно у лиц в возрасте от 40 до 60 лет. Патология данного типа является следствием различных нарушений кровообращения, перенесенных воспалений и травм ЦНС, инфекций, интоксикаций. Причиной может стать также климакс, ревматизм.


Периферической называется невралгия, при которой повреждаются уже ветви нерва. Среди провоцирующих факторов выделяют преимущественно стоматологические заболевания воспалительного характера (пульпит, периодонтит), некачественно выполненное протезирование и лечение зубов. Часто боли возникают из-за опухолей, развивающихся в костях лицевого черепа или мышцах, слизистой, вируса герпеса, хронических инфекционно-воспалительных процессов в придаточных пазухах (гайморовых верхнечелюстного отдела), ротоглотке, носовой или ротовой полостях.

Существует также подразделение патологии на идиопатическую и симптоматическую. Идиопатическая или первичная тригеминальная невралгия – результат сдавливания корешка кровеносным сосудом в месте выхода из ствола мозга. Компрессия является причиной болезни в большинстве случаев, но достоверно ее выявить можно только в ходе нейрохирургической операции. Поэтому диагноз ставится по умолчанию, если не обнаружено признаков вторичного или симптоматического нарушения.

Невралгия также классифицируется согласно локализации поражения относительно ветвей тройничного нерва. Выделяют достаточно редкие назолициарную и супраорбитальную невралгии, а также более распространенные инфраорбитальную, щечную, язычную и другие. Чаще всего поражаются 2-я и 3-я ветви, патология первой встречается гораздо реже. Отдельно диагностируется постгерпетический тип заболевания, развивающийся вследствие поражения нервных волокон герпесвирусом Herpes zoster.

Симптомы

Вне зависимости от типа лицевой невралгии, имеются общие, характерные для всех разновидностей симптомы поражения тройничного нерва. К ним относятся:

  • неизменная локализация боли на протяжении многих лет;
  • продолжительность приступов не более 2 минут, в среднем – 10-15 секунд;
  • наличие промежутков между ними (рефрактерный период);
  • жесткий, стреляющий характер боли, напоминающей электрический разряд;
  • поведение во время приступа – неподвижность, отсутствие криков или плача с одновременным подергиванием мимических или жевательных мускулов;
  • наличие зон, называемых триггерными, раздражение которых провоцирует боль (определенные участки ротовой полости или лица);
  • триггерные факторы, вызывающие приступ, – разговор, жевание или умывание.

Трійчастий нерв (n. trigeminus, V пара) – змішаний нерв, оскільки мість в своєму склад чутливі та рухові волокна. Але основна функція трійчастого нерву – чутлива функція – забезпечення чутливості на обличчі.

Нерв має три ядра – два чутливі та одне рухове. Одне з чутливих ядер – знаходиться у варолієвому мості і приймає інформацію про глибоку чутливість з ділянки обличчя, інше – є аналогом заднього рога оскільки сприймає інформацію про поверхневі види чутливості з ділянки обличчя. Це ядро називається ядром спинномозкового шляху трійчастого нерву, оскільки воно дуже довге і простягається від довгастого мозку аж до перших двох шийних сегментів спинного мозку. У ядрі спинномозкового шляху представлені окремі ділянки (сегменти) лиця. Сегменти лиця, розміщені ближче до центра, мають вище представництво у ядрі, ніж ті, які більш віддалені. Чутливі ядра трійчастого нерва є другими нейронами. Аксони їх, утворюючи петлю трійчастого нерва, приєднуються до медіальної петлі і закінчуються в ділянці таламуса. Аксони клітин таламічних ядер (третього нейрона) прямують крізь внутрішню капсулу і променистий вінець до кори зацентральної звивини протилежної ядру півкулі.

Перші нейрони знаходяться в вузлі трійчастого нерву, який знаходиться на вершині пірамідки скроневої кістки в розщеплені твердої мозкової оболонки. За іменем дослідника, який його вперше описав цей вузол ще називають Гассеровим вузлом. Аксони клітин, які утворюють Гассерів вузол утворюють корінець трійчастого нерву, який іде до стовбура мозку і входить у міст. Дендрити клітин гасерового вузла утворюють три гілки, внаслідок чого нерв отримав назву трійчастого. Перша гілка трійчастого нерву називається очним і виходить з порожнини черепа через верхню очноямкову щілину. Друга гілка носить назву – верхньощелепового нерву. Цей нерв виходить з порожнини черепа через круглий отвір.

Третя гілка носить назву нижньощелепового нерву і виходить з порожнини черепа черезовальний отвір.

Очний нерв забезпечує чутливу іннервацію шкіри ділянки лоба, переднього відділу волосистої частини голови, верхньої повіки, внутрішнього кута ока, спинки носа, кон’юнктиви, верхньої частини слизової оболонки носа.

Верхньощелеповий нерв іннервує шкіру нижньої повіки, бічної поверхні носа, щік і верхньої губи, нижні відділи слизової оболонки носа, верхню щелепу і її зуби.

Нижньощелеповий нерв іннервує шкіру нижньої щелепи, щік, нижньої губи, підборіддя, нижню щелепу і її зуби, слизову оболонку щік, нижніх відділів порожнини рота, язика.

Рухова порція нерва, яка складається з аксонів нервових клітин, тіла яких утворюють рухове ядро трійчастого нерву розташоване в ділянці моста. (nucl. motorius n. trigemini). Рухова порція проходить поряд з третьою гілкою трійчастого нерву – нижньощелеповим нервом і разом з ним покидає череп через овальний отвір та інервує м”язи, які приймають участь в акті жування та в рухах нижньої щелепи – m. masseter, m. temporalis, m. pterigoideus lateralis et medialis.

Будова трійчастого нерва


Синдроми ураження трійчастого нерву.

Симптоми ураження рухової порції трійчастого нерву

Периферійний параліч або парез жувальних м’язів розвивається при патології периферичного нейрону — ядра або рухових волокон.

При односторонньому ураженні нерва виявляються такі порушення:

· при відкриванні рота нижня щелепа зміщується в уражену сторону;

· на стороні процесу жувальні і скроневі м’язи напружуються
слабше ніж на здоровій стороні;

· виявляється атрофія м’язів і реакція переродження на ураженій стороні;

· якщо страждає ядро нерву, то відмічаються фасцикулярні посмикування в іннервованих м’язах.

При двосторонньому випадінні функції рухової порції нерву відмічається відвисання нижньої щелепи.

Центральний параліч жувальних м’язів через наявність двобі них кортиконуклеарних зв’язків практично не зустрічається.

Дослідження функцій трійчастого нерву.

Дослідження чутливої порції трійчастого нерву починають з опитування хворого. Цікавлять чи не турбують хворого болі в ділянці обличчя. Потім перевіряють чутливість по гілкам трійчастого нерву. Для цього наприклад, голкою наносять уколи в симетричних ділянках справа та зліва в зонах іннервації 1, 2 та 3 гілках трійчастого нерву. В нормі людина повинна однаково відчувати уколи в симетричних ділянках обличчя.

Обов’язковим є перевірка болючості точок виходу гілок трійчастого нерву на шкіру обличчя – так звані точки Валле. Поверхневі гілки очного нерву виходять на шкіру обличчя через надочноямкову вирізку. Поверхневі гілки верхньощелепового нерву виходять на шкіру обличчя через під очноямковий отвір. Поверхневі гілки нижньощелепового нерву виходять на шкіру обличчя через підборідковий отвір. В нормі пальпація цих точок безболісна справа та зліва.

Після цього перевіряють чутливість по сегментам (зонам Зельдера). Для цього наносять уколи голкою в ділянках обличчя починаючи від ділянки біля вуха і поступово пересуваючись до рота. Спочатку з однієї сторони потім з іншої. В нормі людина повинна однаково відчувати біля вуха та біля рота. При ушкодженні верхнього відділу ядра спинномомозкового шляху страждає чутливість біля рота (по оральній скобці), при ураженні нижніх відділів цього ядра страждає чутливість біля вуха (по зовнішній скобці).

Зони сегментарної іннервації трійчастого нерва (зони Зельдера)

Для чого він нам потрібен

Вам цікаво, для чого багатовікова еволюція нагородила наш організм настільки складним і досить великим нервом? Наша нервова система – досить складна. Вона нагадує складний і точний механізм.

Це парний нерв, який розташовується в області голови. Цікаво, що він досить довгий. Починається прямо від нашого мозочка, пронизує важливі зони мозку, повіки, очні яблука, віскі і багато інших важливих зон. А закінчується вже в області обличчя. У нього дуже складна і заплутана анатомія, яку можуть досконально знати хіба що досвідчені неврологи і нейрохірурги.


Приблизно в зоні наших скронь він починає розгалужуватися. Розгалуження починаються з так званого Гассерова вузла. Важко переоцінити значення цього нерва. Завдяки його роботі ми відчуває особа і всі його частини. Кожен раз, коли ви відчуваєте дотик до щік, чола, носа або рота, вступає в роботу наш трійчастий нерв. Він проводить імпульси від шкіри до нашого мозку. У цьому заслуга нервових волокон, які щедро пронизують всю зону нашого обличчя та голови в цілому.

Друга незамінна його функція – він забезпечує нам можливість здійснювати рухи верхньою і нижньою щелепою, а також століттями. Це робота рухових волокон. Все жувальні і кусательние руху управляються даними нервом.

До речі, трійчастий нерв – найчутливіший серед тих, що розташовані на нашій голові. Для такої ідеально точної роботи природа щедро нагородила його відразу двома незамінними оболонками і руховим ядром.

Даний нерв, фактично, продовжує наш спинний мозок. Завдяки йому, забезпечуються настільки важливі рефлекси, як моргання і чхання. Він навіть частково забезпечує наш процес дихання.

Вражає досконалість його анатомії. Кожна гілка трійчастого нерва може самостійно виконувати свої завдання. Ми починаємо усвідомлювати, наскільки він важливий часто лише тоді, коли певна його зона виявляється ураженої. Тоді слід чекати всілякі порушення. Наприклад, може пропасти чутливість в певній зоні особи або голови. А може бути і зворотний ефект – зона стане дуже чутливою. Тоді навіть легкий дотик до шкіри обличчя буде заподіювати болісну біль.

Наш трійчастий нерв, анатомія якого досить складна, виконує найважливіші функції. Чому ж він так називається? Назва пов’язана з тим, що в ньому є три важливих відгалуження. Це такі гілки трійчастого нерва:

  • зоровий нерв;
  • верхньощелепний;
  • нижньощелепний.

Особливість нервів верхнечелюстного і зорового – вони сенсорні. А ось у нижньощелепного відразу дві функції – він і руховий, і сенсорний. Ми детально розглянемо, яку ж функцію виконує трійчастий нерв, його анатомію, для чого потрібні його відгалуження, а також як лікуються порушення в його роботі.

Функції, які покладені на трійчастий нерв

У чому ж полягає його сенсорна завдання? Саме сенсорна функція трійчастого нерва забезпечує нам можливість відчувати своє обличчя. А завдяки рухової функції, включаються наші м’язи (жувальні і ін.). Ви не замислювалися, чому ми відчуваємо оніміння, коли нам вводять місцеву анестезію, наприклад, для лікування зубів? А адже саме в відгалуження трійчастого нерва потрапляє анестетик. Наприклад, якщо потрібно знеболити частина щелепи, виконується ін’єкція, спрямована в нижньощелепний нерв. І тоді оніміння буде відчуватися лише на одній стороні.

Дуже небезпечно пошкодження трійчастого нерва через травму або патологічного процесу. При цьому можуть серйозно пошкоджуватися його відгалуження.

Сенсорні відгалуження

Розглянемо докладніше, що виконує кожне відгалуження цього великого нерва:

  • Саме завдяки зоровому нерву зчитується сенсорна інформація з області чола, очей, носа, мозку і т.д.
  • Верхньощелепний нерв передає інформацію з ніздрів, наших щік, губи (верхньої), зубного ряду, ясен і т.д.
  • Нижньощелепний нерв зчитує сенсорні дані з нижнього ряду зубів і ясен, губи (нижньої) і т.д.

Саме завдяки цьому нерву ми відчуваємо дотику, обов’язково відчуваємо температуру, а також біль у зоні рота. Але настільки важливе відчуття смаку їжі він не здатний перенести. Це функція барабанної струни.

Рухові відгалуження

Тут присутні найважливіші рухові відгалуження. Вони розташовані в зоні нижньощелепного нерва. Функції нервів рухових багато в чому відрізняються від того, що виконують нерви сенсорні. Саме рухові відгалуження забезпечують роботу відразу восьми м’язів, жувальних в тому числі.

Інші м’язи мають важливу роль. Всі вони беруть участь в процесі відкушування їжі, жування, ковтання.

Як бачите, трійчастий нерв виконує найважливіші завдання. Тому його пошкодження може мати серйозні наслідки. А ось удар в область цього нерва, швидше за все, не приведе до яких-небудь відчутним порушень. Більш відчутні наслідки може спричинити за собою пошкодження трійчастого нерва через більш серйозної травми. Це може привести до м’язового паралічу одного боку особи. Якщо параліч все-таки трапився, у таких хворих часто помітно порушення в відкриванні рота. Щелепа буде просто відхилятися в ту сторону, яка виявилася паралізована. Це спостерігається при відкритті рота.

Відчуття

Трійчастий нерв дарує нам цілу гаму відчуттів. Що ж таке відчуття? Насправді, це та отримана ззовні інформація, яку сприймає і обробляє нашу свідомість. Є два види всіляких сприймаються нами відчуттів, які надходять в ЦНС і там обробляються.

Сенсорні шляхи

Щоб ми відчували, отримана інформація повинна пройти за спеціальними шляхах. Вони надійно проводять її. Вона прямує прямо в наш головний мозок (конкретно – в таламус, а потім – в кору).

Особливість невралгії трійчастого нерва – вилікувати її повністю неможливо. Є лише ймовірність домогтися деякої ремісії. Щоб зрозуміти, чому проявляється така невралгія, важливо розібратися в його непростій анатомії. Ми опираємося на описі анатомії трійчастого нерва, яке зробила Професор Е. П. Кононова. Її опис вважається найкращим.

Виходить даний нерв зі стовбура передньої частини варолиева моста, точніше, між самим мостом, а також середніми ніжками мозочка. Його утворюють два корінці:

  • невеликий руховий;
  • більший відчуває.

Вони обидва спрямовані до вершини піраміди скроневої кістки.

Очноямковий нерв є верхньою гілкою трійчастого нерва. Він спрямований вперед і пролягає до очниці.

Лобовий нерв продовжує згаданий нами очноямковий. Коли він потрапляє в очну ямку, то розділяється на надочноямковий і надблоковой. Надочноямковий розподілений в шкірі тімені, чола. До речі, гілочки від нього також пролягають в тканини верхньої повіки.

Надблоковий лежить біля блоку верхнього косого м’яза

Слізний нерв потрапляє в очну ямку крізь її зовнішній кут. Він досягає слізної залози, і гілочки від нього пронизують всю її поверхню.

Носовий відходить безпосередньо від очноямкового. Він ступає в порожнину нашої очниці і лягає зверху нерва зорового. Коли він досягає внутреннейповерхності очниці, то ділиться на два відгалуження.

Верхньощелепний нерв. Анатомічно гілки нашого подглазничного нерва прийнято розділяти на:

  • висхідні. Вони постачають нашу слизову і шкіру верхньої повіки;
  • внутрішні. Постачають нашу шкіру в зоні входу в порожнину носа і його бічну поверхню;
  • спадні. Постачають нашу слизову, шкіру на губі (верхньої), а також ясна (верхні).

Ну а зовні подглазнічний нерв досягає області на вилицях. Верхньощелепний нерв простягається по абсолютно різних зонах. Відповідно до того, де ж він проходить, прийнято виділяти такі його відділи:

  • основно – верхньощелепний
  • черепний
  • лицьовий
  • подглазнічний.

Ми не будемо сильно заглиблюватися в відгалуження цих відділів, так як ця інформація цікавить в основному медиків. Краще більш докладно зупинимося на тих проблемах, які можуть виникати при деяких патологіях цього великого нерва.

Чому трапляється невралгія трійчастого нерва

Вона може розвиватися за досить різноманітним причин. Причому, в неврології регулярно змінюються погляди на основні причини цієї патології і методи її лікування.

Вона часто починається від того, що у хворого розвиваються новоутворення в судинах або пухлини, які сильно здавлюють трійчастий нерв. Також до подібної патології може призвести гнійно-запальний процес в області цього нерва.

Трійчастий нерв, як ми вже з’ясували раніше, відноситься до черепно-мозкових. Це парний нерв, на який покладено рухова і чутлива функції. Саме він забезпечує нам можливість відчувати своє обличчя, рот, а також глотку. Саме завдяки йому, ми управляємо процесом відкушування, жування і ковтання.

  • нерв в кістковому каналі здавлюється патологічно зміненими кровоносними судинами. До цього може призвести аневризма, аномалія в розвитку та ін .;
  • шкіра вашого обличчя була занадто переохолоджена;
  • сталося травмування м’яких тканин на обличчі;
  • розвиваються гострі процеси інфекційної природи. Їх причина може бути, як вірусної, так і бактеріальної;
  • нерв вразив вірус герпесу. При цьому розвивається постгерпетична невралгія;
  • в зоні розташування нерва розвивається вогнище інфекції. Таке трапляється при хронічних стоматологічних патологіях, синуситах;
  • розсіяний склероз;
  • при пухлинах головного мозку (мостомозжечкового область).

Кожен з перерахованих випадків може спровокувати руйнування мієлінової оболонки на корінцях. Це призводить до того, що чутливість нерва збільшується в рази. У такому стані навіть легкий дотик в зоні особи може спровокувати у хворого сильний больовий напад. Також стає боляче ковтати, позіхати. Навіть мімічні рухи завдають нестерпного болю.

У чому можуть бути особливості даної невралгії

Помічені такі особливості даного виду невралгії:

  1. Біль є нападоподібному. Область виникнення болю – зона розташування одного або декількох відгалужень трійчастого нерва. Тривалість нападів абсолютно різноманітна – від декількох хвилин до практично діб.
  2. Є тригерні зони. Коли хворий до них доторкається, напад болю посилюється.
  3. Захворювання має виражену сезонність. Загострення спостерігаються в той період, коли настають холоди.
  4. Інтенсивність больового синдрому в чому залежить від емоційного стану хворого. Якщо він потрапляє в явно стресову ситуацію, то цілком можливий рецидив захворювання. Ось чому хворим з невралгією трійчастого нерва категорично протипоказано хвилюватися і бути під впливом стресу.

Невралгія трійчастого нерва дає про себе знати яскраво вираженим больовим синдромом. Хворі можуть цілодобово страждати від сильного болю. Це захворювання може розвиватися протягом довгих років. Загрозу для життя воно може і не представляти, але при цьому воно помітно знижує якість життя через постійну болю. Такі хворі навіть можуть впадати в депресію. Їх працездатність різко знижується.

Симптоми, які супроводжують появу невралгії трійчастого нерва

Найчастіше це захворювання охоплює лише одну сторону. Дуже рідко така патологія буває двосторонньою. Спочатку біль локалізується поблизу якої-небудь гілки даного нерва. З розвитком захворювання больовий синдром поширюється на інші зони особи. Те, в якому місці буде відчуватися біль, безпосередньо залежить від того, яка гілка була вражена. Поразка найчастіше спостерігається в зоні однієї гілки або ж двох сусідніх. Якщо процес однобічний, то біль відчувається на одній стороні і не поширюється за серединну лінію особи.

Клінічна картина наступна. Хворий страждає від сильних нападів болю. Вона виникає в основному після впливу механічного. Таким пусковим механізмом може бути прийом їжі, розмова, гігієна порожнини рота, навіть випадковий дотик, умивання або нанесення макіяжу. Спонтанна безпричинна біль трапляється вкрай рідко. Подібні напади можуть проходити за пару хвилин, а можуть доставляти мука днями безперервно. Вони трапляються виключно тоді, коли людина не спить. Характер болю нагадує удар блискавки або електричний розряд. Біль може супроводжуватися сльозотечею, надмірним слиновиділення, зміною смаку, високої пітливістю, спазмом мускулатури особи і боязню світла. Через постійну сильного болю такі хворі стають надмірно збудженими, нервовими. Щоб не було чергового нападу, вони можуть довго не приймати їжу, не чистити зуби, не голитися і не вмиватися. Вони страждають від порушень сну, астенії, швидко погіршується їх загальний стан.

Діагностика

Найчастіше клінічна картина настільки виражена, що у лікаря не виникає сумнівів щодо діагнозу. Головне – диференціювати це захворювання від захворювань, які супроводжуються сильним зубної і лицьової болем. Часто призначають препарат карбамезалін. Він допомагає виключно при невралгії. При невралгії ніколи не буває рухових розладів м’язів, що беруть участь в міміці. Таке спостерігається в разі невриту змішаних і рухових нервів.

Лікування

Лікування може бути консервативним (в тому випадку, якщо захворювання на своїй ранній стадії) або оперативним (коли консервативне лікування не дає потрібного полегшення). Все насправді залежить безпосередньо від того, на якому саме етапі цього захворювання був встановлений точний діагноз.

Консервативний спосіб лікування приносить результати лише на ранніх стадіях розвитку цього важкого захворювання. Якщо хвороба протікає довго і болісно, ​​а карбамазепін не приносить полегшення, вдаються до лікування оперативному.

Консервативний спосіб лікування

При консервативному способі лікування головне завдання – знизити больовий синдром. Найкращий знеболюючий ефект спостерігається при прийомі карбамазепіну (інша назва – фінлепсин). Призначають спочатку по 100 мг двічі на день. Якщо спостерігається хороший ефект, дозу збільшують. На жаль, при прийомі даного препарату спостерігається ряд побічних ефектів, тому важливо підібрати для пацієнта мінімальну ефективну дозу. А ось звичайні засоби для знеболювання виявляються в цьому випадку не ефективними. Тому для боротьби з невралгією застосовують лише стероїди. Для доповнення основного лікування іноді призначають аналгетики-опіоїди, наприклад, трамадол. Таким хворим обов’язково прописуються ефективні транквілізатори і седативні препарати. Якщо лікар вибрав шлях консервативного лікування невралгії, то госпіталізація не потрібна. Хворого ретельно оглядає невролог і призначає терапію в домашніх умовах. Лікувати невралгію повинен виключно лікар. Перед ним буде стояти непросте завдання – підібрати ефективну і при цьому невисоку дозу карбамазепіну. Інші методи, народні в тому числі, неефективні.

Оперативний спосіб лікування

Якщо вірити статистиці, то кожен третій випадок захворювання трійчастого нерва просто не піддається консервативному способу терапії. Тоді доводиться вдаватися до лікування оперативному. Є кілька методів, які використовуються для хірургічного лікування подібної патології. Якщо показано хірургічне лікування, то найбільш часто хірург виконує мікросудинну декомпресію в зоні задньої ямки черепа. Таку нейрохірургічну операцію виконують, якщо консервативне лікування не дає бажаного результату. Завдяки такій методиці можна усунути найпоширенішу причину такої невралгії – здавлювання нерва. Хірург отримує доступ до нерву, виконавши прокол в зоні соскоподібного відростка. Використовуючи потужний мікроскоп, він виявляє те місце, де є здавлювання нерва. Хірургічної губкою він відокремлює нерв від того освіти, яке його здавлює. Така операція в більшості випадків дає тривале полегшення.

Іноді хірург віддає перевагу виконанню операції через шкіру. Тоді досить ввести місцеву анестезію. Сама операція виконується в умовах амбулаторії. Цей варіант буде ефективний в тому випадку, якщо захворювання поки ще перебуває на ранній стадії свого розвитку. Процедура буде полягати в тому, що лікар повинен зруйнувати трійчастий нерв. Для цього використовуються радіохвилі або спеціальні хімічні речовини, які за допомогою катетера надходять до ураженій зоні трійчастого нерва. У цій операції є головна перевага – вона малотравматичні і пацієнту не потрібно вводити загальний наркоз. Але після неї біль може піти не відразу. Іноді потрібно потерпіти кілька днів, а в деяких випадках біль повністю йде лише через місяці. Ну а більш складні операції виконуються в умовах стаціонару. Завдання хірурга при їх проведенні – скорегувати розташування артерій, які здавлюють нерв.

Зараз найбезпечнішим і ефективним способом усунення цієї невралгії є радіочастотне руйнування корінця у трійчастого нерва. Перевага даного методу в тому, що лікар має унікальну можливість постійно контролювати час впливу на трійчастий нерв, а також зону його деструкції, тобто руйнування. Завдяки тому, що цю маніпуляцію роблять лише під місцевим знеболенням, після її проведення пацієнт швидко і легко відновлюється. А ось народні засоби при лікуванні даної невралгії практично марні, тому не варто витрачати сили і час на такий сумнівний спосіб лікування. Краще відразу звертайтеся до досвідченого лікаря.

До якого фахівця потрібно звернутися

У разі невралгії трійчастого нерва хворому слід звертатися до невролога. Але не виключено, що йому буде потрібно ще допомогу нейрохірурга, а може і фізіотерапевта. Іноді для того, щоб точно встановити причину даного захворювання, слід проконсультуватися і з ЛОР-лікарем, а також зі стоматологом. Саме стоматологічні хронічні захворювання, а також патологія пазух носа дуже часто призводить до ураження ділянки трійчастого нерва. Ну а якщо в ході діагностики була знайдена пухлина, то в боротьбу з хворобою вступить онколог. Це потрібно в разі пухлин кісток черепа або головного мозку.

Отже, ми досить детально розглянули функції та анатомію трійчастого нерва, важливі особливості його лікування. Не варто недооцінювати значення цього нерва. Якщо ви хочете надовго зберегти його здоровим, уникайте сильного переохолодження, травм і ведіть здоровий спосіб життя.

Гілочки трійчастого нерва, їх функції. Клінічна картина тригеминальної неврології. Особливості лицьового нерва, причини його запалення. Симптоми невриту при герметичному та епідемічному ураженнях, хронічному отиті. Діагностика та лікування захворювань.

Рубрика Медицина
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 07.12.2015
Размер файла 11,1 K
  • посмотреть текст работы
  • скачать работу можно здесь
  • полная информация о работе
  • весь список подобных работ

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1) Трійчастий нерв - п'ятий за рахунком з дванадцяти пар черепно-мозкових нервів. Він є змішаним, але здебільшого він чутливий (рухових волокон дуже мало).

Функція нерва - забезпечення чутливості в області обличчя. Він є парним анатомічним освітою і проходить по обидві сторони особи.

У трійчастого нерва є три гілочки:

1) Перша гілка забезпечує чутливість ока, верхнього століття і шкіри чола.

2) Друга гілка забезпечує чутливість нижньої повіки, щік, ніздрів, верхньої губи і верхніх ясен.

3) Третя гілка забезпечує чутливість нижньої щелепи, нижньої губи, ясна і деяких жувальних м'язів.

Невралгія трійчастого нерва (тригеминальная невралгія) - патологічний стан, проявляється у вигляді вираженого больового синдрому по ходу трійчастого нерва. Однак невралгією може оражаться тільки другий і 3ья гілочка трійчастого нерва. В відміну від захворювань невропатичного характеру це тільки виникнення больової чутливості по ходу другого і третього гілки трійчастого нерва причому без порушення чутливості.

Етіологія даного захворювання не відома, обумовлена поліетіологічними факторами (такі як переохолодження, одонтогенні кісти, зниження загальних імунних сил організму і онкологічними захворюваннями, хворобами ЛОР-органів та ін) Як правило спостерігається трігемінія-васкулярної конфлікт (центрального генезу), тобто компресія корінця нерва виходить із стовбура мозку артерією мозочка.

Скарги: Пацієнт може скаржитися на біль в районі вух, очей, губ, носа, шкіри голови, лоба, щік, у зубах, та щелепі, а деякі пацієнти відчувають біль в лівому вказівному пальці. Локалізація болю як правило обумовлена індивідуальними особливостями розташування трійчастого нерва.

Об'єктивно: Може бути 2-х типів: центрального генезу і переферичного генезу.

Центрального генезу: біль при даному стані (больовий тик) характеризується пароксимальними атаками гострої, ріжучої, за типом удару струмому обмеженою зоною іннервації однієї або кількох гілок трійчастого нерва, і зазвичай супроводжується вазомоторними і секреторними порушень. Локалізовані болі в проекції другого і третього гілок трійчастого нерва. Тривалість нападу від 2-20 секунд до 30сек-3 хвилин. У хворого присутній характерна поведінка - хворий завмирає як статуя . Неможливі умивання, посмішка, чищення зубів, гоління і навіть розмову. Так ж характерна відсутність яких або вегетативних проявів.

Переферичного генезу: Болі носять постійний, ріжучий, пекучий характер, чергуються з пароксимальними нападами. Локалізуються так само. Є тригерні точки - так звані куркові зони, при натисканні на які виникає напад. Пацієнта в принципі можуть вмиватися, голитися та інше.

Як правило це хронічне захворювання, але як і всі хронічні захворювання воно протікає з періодичними загостреннями.

Діагностика невралгії. Діагноз як правило ставиться на підставі скарг хворого та анамнезу. РГ придаткових пазух носа. Пальпація точок виходу гілок трійчастого нерва на особі. Визначення чутливих розладів. Наявність зон Зельдера. КТ, МРТ.

Міофасциальний больовий синдром

Захворювання ЛОР органів

Базова терапія: Фенліпсін 1 таб 200мг/1-2р. в день. У період ремісії 400 мг/добу підтримуюча доза.

Амітриптилін 25мг в індивідуальному дозуванні.

При загостренні: Себазон 2мл, 4мл/на 200-400 мл новокаїну 25%.

Блокади. трійчастий лицевий нерв запалення

Хірургічне оперативне втручання.

2) Лицевий нерв (лат. nervus facialis), часом зустрічається назвапромімжно-лицевимй нерв (лат. nervus intermediofacialis)-- VII парачерепних нервів у людей та решти хребетних. За функцією нерв змішаний: складається з рухових волокон (вісцеромоторних парасимпатичних та спеціальних вісцеромоторних (іннервація м'язів-- похідних глоткових дуг)) та волокон спеціальної (смакової) чутливості. Також містить невелику кількість волокон загальної чутливості . Нерв складається з двох основних структур, які тісно пов'язані між собою під час внутрішньоутробного розвитку та разом формують єдинийнервовий стовбур:

При запаленні лицьового нерва уражаються мімічні м'язи, які розташовані в одній частині обличчя, з-за цього вони стають слабкими, може виникати парез, у важкому випадку настає параліч в мімічних м'язах, особа набуває асиметричну форму. Симптоматика запального процесу в особовому нерві залежить від того, який саме нерв був вражений. Часто виділяють неврит центрального і периферичного характеру. Щоб виключити вторинний характер запалення лицьового нерва, для цього проводять обстеження з допомогою спеціальних інструментів.

Особливості лицьового нерва

Розташований даний вид нерва в кістковому каналі, який є вузьким, там він може порушуватися, коли виникає запальний процес або виникають проблеми з кровопостачанням. Найчастіше дане захворювання характерно для людей, які мають вузький канал або особливе будова нервів особи. Запалюється лицьовий нерв з-за того, що людина переохолодилася, при цьому постраждала шия, вуха, особливо таке часто відбувається після того, як довгий час чоловік перебував під кондиціонером, протягом.

Класифікація запалення лицьового нерва

Первинний тип невриту виникають у людей, що абсолютно здорові, тільки переохолодилися. Вторинна форма захворювання є наслідком інших хвороб, таких як отит, епідемічного паротиту, синдрому Мелькерсона-Розенталя, герпетичної інфекції. Часто пошкоджується лицьовий нерв з-за того, що порушеного мозковий кровообіг, при пухлинах і нейроінфекцій.

Часто захворювання не виникає різко, воно має поступовий характер. Спочатку біль утворюється позаду вуха, потім поширюється на все обличчя. Там, де нерв уражений, може згладжуватися складка, яка знаходить між носом і губою, потім поступово починає опускатися куточок рота, лиуо може перекосити зовсім в іншу сторону. Хворому дуже тяжко змикати повіки, око починає тягнутися вгору. Також характерно те, що в мімічних м'язах виникає сильна слабкість, людині важко посміхатися, хмуриться, піднімати брову, витягати губи трубочкою.

Пацієнти, у яких запалений лицьовий нерв, мають широко розкриті очі, у них знижується смакові якості, в очах з'являється сухість і сильне сльозотеча.

Також підвищується виділення слини, хворому здається, що все навколо голосно розмовляють.

У кожного запальний процес в особовому нерві розвивається по-різному, у випадку, якщо захворювання виникло в ядрі нерва хворий відчуває сильну слабкість в особових м'язах. Якщо запалення виникло в бруківці частини головного мозку, може з'явитися косоокість, парез особи.

Якщо запалення вразили лицьовий нерв близько мозкового стовбура, у хворого виникають проблеми зі слухом.

При герпетичному ураженні може спочатку виникнути сильна біль у вухах, яка віддає в обличчя, потиличну і шийну область. Потім можна помітити на вушних раковинах герпесних висипання, також вони з'являється в глотці, попереду мови. У хворого виникає дзвін у вухах, знижується слух, турбують запаморочення.

При епідемічному паротиті запалення лицьового нерва має такі симптоми у хворого в організмі відбуватися загальна інтоксикація, мучать сильні головні болі, кінцівки ломить, підвищується температура, за вухами можна помітити припухлість.

Запалення лицевого нерва з-за хронічного отиту характеризується сильною стріляє болем в області вух.

Коли неврит лицьового нерва виникає через синдрому Мелькерсона-Розенталя, захворювання протікає приступообразно, при цьому сильно може набрякати обличчя.

Невролога не складно буде визначити захворювання після перерахованої вами симптоматики, тому що неврит має яскраво виражену клінічну картину. Щоб виключити вторинний процес, такий як енцефаліт, абсцес, пухлина можуть додатково призначити МРТ. Також може використовуватися електроміографія, электронейрография з метою визначити, де саме виникло запалення.

На початковій стадії захворювання можуть призначити преднізолон, також медикаменти, які допоможуть усунути набряк - гліцерол, фуросемід, триампур. Часто призначають препарати, які допоможуть зняти набряки - триампур, фуросемід і гліцерин. Також при лікуванні запалення можуть використовувати препарати для розширення судин - теонікол, нікотинову кислоту, копламин. Біль знімають з допомогою анальгетичних засобів.

При запальному процесі лицьового нерва вторинного характеру потрібно обов'язково лікувати основне захворювання. Обов'язково при лікуванні м'язи, які уражені повинні відпочивати. Вперше дні лікування використовують таку фізіотерапевтичну процедуру як солюкс. На шостий день призначають УВЧ, парафінотерапія, озокеритові аплікації.

Через тиждень лікар може призначити спеціальний масаж, ЛФК, які допоможуть відновити уражені лицьові м'язи, також фонофорез на основі гідрокортизону, ультразвуку. Якщо лицьовий нерв погано відновлюється, можуть призначати препарати, за допомогою яких можна поліпшити обмін речовин у нервових тканинах.

Якщо запалення лицьового нерва є вродженим або після травми він повністю розірвався, потрібно хірургічне втручання, для того, щоб зшити нерв. У випадку неефективності медикаментозної терапії і, якщо існує небезпека, що нерв переродиться у щось серйозне, також застосовують хірургічний метод. Дуже важливо операцію зробити вчасно, тому що в подальшому житті мімічний м'язи можуть повністю атрофуватися і їх неможливо буде відновити.

1) Коган О.Г., Найдин В.Л. Медична реабілітація в неврології та нейрохірургії. - М.: Медицина, 1988. - 301 с.

3) Куничев Л.А. Лікувальний масаж. - К.: Вища школа. Головне вид-во, 1981. - 328 с.

4) Лікувальна фізкультура: Новітній довідник / Під загальною ред. проф. Т.А. Євдокимової. - М.: Вид-во Ексмо, 2003. - 862 с., Іл.

5) Мошків В.Н. Лікувальна фізична культура в клініці внутрішніх хвороб. - М.: Медицина, 1982. - 223 с.

Размещено на Allbest.ru

Модель сегментарної демієлінізації корінця трійчастого нерва. Особлива форма дегенерації мієлінової оболонки у пацієнтів з невралгією. Оптимальний варіант місцевого застосування прогестерону з метою посилення ремієлінізації зони входу трійчастого нерва.

автореферат [62,4 K], добавлен 24.03.2009

Класифікація лицевих болей (прозопалгій). Захворювання та патологія трійничного нерва. Невралгія трійничного нерва центрального та периферичного генезу. Основні форми невралгії, медикаментозні та хірургічні методи лікування. Негайна допомога при невриті.

презентация [14,0 M], добавлен 28.11.2015

Анатомія і фізіологія лицьового нерва. Методика оздоровчої фізичної культури для осіб з функціональними захворюваннями нервової системи. Використання фізичної реабілітації в галузі лікувальної фізичної культури при різних захворюваннях систем та органів.

дипломная работа [139,0 K], добавлен 15.01.2010

Енцефаліт - запалення головного мозку, причини його виникнення. Загальні симптоми при різних ураженнях мозку. Методи діагностики даного захворювання. Застосування масажу, лікувальної гімнастики, ортопедичних укладок для лікування наслідків енцефаліту.

презентация [221,8 K], добавлен 20.05.2013

Встановлення клінічного діагнозу "Гостра нейропатія лицевого нерва справа" на підставі скарг пацієнта, анамнезу захворювання, анамнезу життя, неврологічного статусу, додаткового клінічного обстеження. Призначення курсу лікування хвороби і його наслідки.

история болезни [25,8 K], добавлен 05.05.2008

Загальна характеристика, симптоми та клінічна картина ракових новоутворень в ротовій порожнині, головні причини її виникнення та етапи розвитку. Передракові стани та факультативні захворювання. Типи ракових утворень та принципи їх лікування, діагностика.

презентация [1,0 M], добавлен 13.01.2012

Паралич Белла как воспалительное поражение нерва, иннервирующего мимические мышцы одной половины лица. Первичный и вторичный неврит лицевого нерва. Синдром Ханта. Лечение заболевания: самомассаж лица, гимнастика. Профилактика неврита лицевого нерва.

презентация [5,1 M], добавлен 16.10.2015

Этиология и клиническая картина невралгий лицевого и языкоглоточного нервов, внешние признаки заболевания. Операции, восстанавливающие функцию лицевого нерва, декомпрессия, невролиз, сшивание концов поврежденного лицевого нерва и пластика трансплантатом.

презентация [2,4 M], добавлен 12.09.2016

Сущность и признаки нейропатии лицевого нерва, ее классификация и методы диагностики. Этиология и клиническая картина нейропатии тройничного нерва. Лечение изучаемых заболеваний с помощью лекарственных средств, физиотерапии и хирургического вмешательства.

презентация [976,7 K], добавлен 06.10.2013

Неврит и невралгия лицевого нерва как его воспалительное поражение. Первичный и вторичный вид заболевания, его развитие у пациента и клиническая картина. Синдром Ханта, лечение осложнений, профилактика и прогноз при неблагоприятном течении болезни.

презентация [214,1 K], добавлен 30.12.2011

Читайте также:

Пожалуйста, не занимайтесь самолечением!
При симпотмах заболевания - обратитесь к врачу.