Психолого-педагогічна характеристика на учня з дцп

• Главное
  • Нормативно-правовая документация
  • Рекомендации родителям
  • Словарь
• Куда обратиться
  • В России
    • Реабилитационные центры
    • Учреждения здравоохранения
    • Учреждения образования
    • Общественные организации
    • Родительские организации
    • Благотворительные фонды
  • В Вологодской области
  • Сообщить о новой организации
• Мой ребенок
  • Ранний возраст
    • У меня родился особый малыш
      • В ожидании
      • Первые дни дома
      • Я-мама особого ребенка
      • Я-папа особого ребенка
      • Как сообщить родным
      • Кто может помочь
    • Возрастные нормы развития детей раннего возраста
      • Первый год жизни
      • Второй год жизни
      • Третий год жизни
      • Четвертый год жизни
      • На что обратить внимание?
    • Развитие детей с различными заболеваниями в раннем возрасте
    • Консультации специалистов по раннему развитию
    • Методические материалы по ранней помощи
    • Полезная информация по ранней помощи
    • Буклеты для родителей
    • Куда обратиться?
  • Задержка психического развития
  • Нарушения слуха
  • Нарушения зрения
  • Тяжелые нарушения речи
  • Нарушения опорно-двигательного аппарата
  • Ментальные нарушения
  • Синдром дауна
• Консультации специалистов
  • Консультации воспитателя
  • Консультации инструктора по труду
  • Консультации инструктора по физической культуре
  • Консультации музыкального руководителя
  • Консультации дефектолога
  • Консультации логопеда
  • Консультации психолога
  • Консультации специалистов по раннему развитию
  • Консультации специалистов сферы здравоохранения
  • Консультации специалистов сферы образования
  • Консультации специалиста по реабилитационной работе
  • Видео-уроки
  • Ответы на вопросы
• Мероприятия
  • Обучающие
  • Проекты
  • Конкурсы
  • Акции
• Полезные ресурсы
  • Сайты
  • Фильмы
  • Книги
• Это интересно
  • Полезная информация
  • Притчи
  • Сказки для родителей
  • Стихи для души
• Моя история

К категории детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата относятся дети с детскими церебральными параличами, с последствиями полиомиелита, с прогрессирующими нервно-психическими заболеваниями (миопатия, рассеянный склероз и др.), с врожденным или приобретенным недоразвитием или деформацией опорно-двигательного аппарата и с некоторыми другими заболеваниями.

Основную массу детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата составляют дети с церебральными параличами (далее – ДЦП). ДЦП – это группа двигательных нарушений, возникающих при поражении двигательных систем головного мозга и проявляющихся в недостатке или отсутствии контроля со стороны центральной нервной системы (далее – ЦНС) за функционированием мышц.

У детей с ДЦП наблюдаются:

Большинство детей с детским церебральным параличом нуждаются в индивидуальной программе развития в дошкольном возрасте.

В школьном возрасте Вашему ребенку лучше посещать образовательные организации, реализующие адаптированные образовательные программы для обучающихся с нарушениями опорно-двигательного аппарата или обучаются на дому. При этом возможна интеграция в детской среде во второй половине дня или в рамках внеурочной деятельности, в учреждениях дополнительного образования, реабилитационных центрах.

Прогноз психического развития Вашего ребёнка связан с глубиной поражения двигательной сферы. Решающее значение имеет первичная потенциальная сохранность интеллектуальной сферы и других сенсорных и регуляторных систем. Поэтому своевременно начатая абилитационная (комплекс мероприятий, направленных на формирование и развитие систем организма и способностей ребенка, естественное становление которых затруднено наличием нарушений или болезни) и коррекционная работа имеют важное значение в ликвидации дефектов речи, зрительно-пространственных функций, личностного развития.

Дитячий церебральний параліч (ДЦП) - це важке захворювання нервової системи. ДЦП розвивається у результаті недорозвинення або пошкодження мозку в ранньому онтогенезі.

Основним клінічним симптомом ДЦП є порушення рухової функції, пов'язаної із затримкою розвитку чи неправильним розвитком статокинетических рефлексів, патологією м'язового тонусу, парезами. До руховим розладів в більшій частині випадків приєднуються порушення зору і слуху, мови та ін. У деяких дітей можуть спостерігатися супутні синдроми: судомний, мозжечковий, гіпертензіонний, гіперкінетичний і інші. Найбільш поширеною формою порушення психічного розвитку при даному захворюванні є затримка психічного розвитку. Слід зазначити, що ДЦП не є прогресуючим захворюванням. З віком при правильному лікуванні, реабілітації та корекційно-педагогічної роботи стан дитини, як правило, покращується.Ступінь тяжкості рухових порушень варіюється у великому діапазоні. Важка. Діти не опановують навички ходьби і маніпулятивною діяльністю. Вони не можуть себе обслуговувати.Середня. Діти опановують ходьбою, але пересуваються за допомогою ортопедичних пристосувань (милиць, канадських паличок і т.п.) Навички самообслуговування у них розвинені не повністю з-за порушень маніпулятивної функції.

Легка. Діти ходять самостійно. Вони можуть себе обслуговувати, у них досить розвинена маніпулятивна діяльність. Проте у хворих можуть спостерігатися неправильні патологічні пози і положення, порушення ходи, руху недостатньо спритні, уповільнені. Знижено м'язова сила, є недоліки дрібної моторики. Найбільш важкі хворі виховуються і навчаються в спеціальних установах інтернатного типу для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.

89. Охарактеризуйте мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку.

Мовленнєвий розвиток дитини — один з основних чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Ступінь розвитку цієї сфери психіки визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних досягнень дитини — потреб і інтересів, знань, умінь та навичок, а також інших психічних якостей, що є основою особистісної культури. Становлення в людини всіх психічних функцій, психічних процесів, особистості в цілому неможливе без міжособистісного контакту. Комунікативно-мовленнєві здібності можна характеризувати як індивідуальні психологічні й психофізіологічні особливості, які сприяють швидкому і якісному засвоєнню умінь та навичок застосовувати засоби спілкування в конкретній ситуації взаємодії з оточуючим. Хочеться підкреслити, що спілкування є тією вирішальною умовою, яка визначає факт появи активного мовлення, строки його виникнення, темп розвитку й удосконалення в наступні періоди дошкільного дитинства. Цей висновок не зменшує важливості інших факторів, і передусім розвитку чуттєвого пізнання, а також фонематичного слуху й артикуляційних рухів, без яких неможливо побудувати звукоорганізоване членоване мовлення, шо закріплює понятійний зміст свідомості.

Мовлення виникло в спілкуванні і в своєму подальшому розвитку й становленні тісно пов'язане з комунікативною діяльністю дошкільника. Його рівень складності визначається широтою і дієвістю мотивів спілкування. Сама матерія мовлення (лексика, граматика) великою мірою залежить від потреби дитини в спілкуванні з дорослими й однолітками. Із розмаїття мовлення навколишніх, що чує дитина, вона вибирає, засвоює і створює необхідне їй для розв'язання комунікативних завдань, які постають перед нею у зв'язку з особливостями життєдіяльності на даному етапі розвитку. Саме розвиток комунікативної діяльності визначає розвиток мовлення, а не навпаки. Для розвитку мовлення необхідно ставити перед дитиною нові завдання спілкування, шо вимагали б нових мовних засобів спілкування.

Рейтинг публікації: популярно (0), корисно (0)

на учня 1 Б класу МБОУ Джидинского ЗОШ п. Джіда.

Гриценко Олексія Юрійовича

Рік народження: 06.10.2003 р

Проживає за адресою: п. Джіда, вул. Транспортна, буд. 18.

Гриценко Олексій до надходження в школу не відвідував дошкільний заклад. 1.09.2011 року був зарахований до першого класу (На повторний курс навчання) МБОУ Джидинского ЗОШ віком 7 років 8 місяців і навчається за програмою Система розвиваючого навчання Л.В. Занкова.

Причина показу на ПМПК: недостатньо сформовані вміння та навички, необхідні для засвоєння навчального матеріалу загальноосвітньої програми.

Стан здоров'я школяра відповідає основній групі. За даними медичної карти зір, слух, нюх в нормі.

Сім'я дитини складається з п'яти чоловік. Мати Гриценко Наталія Юріївна, 32г., Освіта 11 кл., Не працює. Батько

Гриценко Юрій Володимирович, 35 л., Освіта середньо-спеціальна, не працює. БратГріценко Ігор Юрійович, 13 років, навчається в 6 Б класі МБОУ Джидинского ЗОШ, брат Гриценко Артем Юрійович, 4 м, будинку.

Сім'я проживає в окремому (власному) домі, соціально-побутові умови задовільні, матеріальне становище - малозабезпечені. Режим дня школяра в основному дотримується. Пропуски навчальних занять з неповажних причин відсутні.

Питанням виховання і розвитку дитини в сім'ї приділяється досить багато часу.

В результаті обстеження адаптації навчаються 1 Б класу до навчально-виховному процесу було виявлено, що у Гриценка Олексія недостатньо сформовані вміння та навички, необхідні для засвоєння навчального матеріалу.

Зовнішній вигляд у школяра охайний, доглянутий. З однолітками товариський, спілкується абсолютно з усіма учнями класу. Добре йде на контакт з дорослими, ставиться до них шанобливо; спокійно і уважно сприймає зауваження вчителя.

Загальна мотивація соціальна, заснована на розумінні суспільної необхідності навчання, навчально-пізнавальна мотивація розвинена недостатньо. Часто переживає за свої вчинки, поведінку; на критичні зауваження реагує адекватно, намагається виправитися.

Рухові функції сформовані відповідно віку (хода стійка, координація не порушена, спритність рухів в нормі). Добре розвинена дрібна моторика рук. Ведуча рука права.

Рухові вміння, пов'язані з самообслуговуванням, вироблені дуже добре.

У Олексія недостатньо повний обсяг знань і уявлень про навколишній світ. В ігровій діяльності порушень немає, дитина вміє підкорятися загальним правилам гри. Навчальна діяльність на низькому рівні. Школяр знає відомості про себе, розуміє родинні зв'язку.

Навички просторового орієнтування сформовані неповно, слабо орієнтується в основних поняттях часу, утруднюється у встановленні причинно-наслідкових відносин між явищами дійсності. Зазнає труднощів при оволодінні програмним матеріалом, виявляє недостатньо сформовані основні навчальні вміння та навички, низьку успішність з російської мови, читанню.

У школяра переважає наочно-образне мислення, а словесно-логічне розвинене ще не в повній мірі. У Альоші уповільнене сприйняття і осмислення нового навчального матеріалу, особливо з російської мови, читання.

Йому потрібна постійна організуюча допомога вчителя у вигляді навідних запитань, підказок, опора на наочний матеріал. Він самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язку в серії сюжетних картин з явним змістом сюжету, але не справляється з визначенням логічних відносин при роботі з серією картин з прихованим змістом і незавершеним кінцем дії, розуміє сенс загадок, дуже любить їх відгадувати.

Пізнавальні інтереси в навчальній сфері сформовані недостатньо повно. Олексій намагається брати активну участь в ході уроку, часто помиляється, так як невпевнений у правильності своїх відповідей (хоча іноді думає правильно, а говорить зовсім інший варіант, слухаючи інших хлопців).

Школяр відчуває труднощі в перемиканні з письмових форм роботи до усних завдань (з російської мови). Відзначається порівняно невелика стійкість уваги. Переважає мимовільна увага.

У Олексій краще розвинена зорова пам'ять. Міцність запам'ятовування словесного матеріалу, цифр, букв низька. Відтворення навчальної інформації (правил, текстів, змісту завдань) часто неповне, неточне.

Самостійно застосувати вивчений матеріал на уроці не може. Домінує мимовільне запам'ятовування.

Загальний темп діяльності повільний. Ситуації успіху викликають у дитини позитивні емоції. Переважаючий тип настрою спокійний, врівноважений.

Рівень розвитку мовлення дитини не відповідає віковій нормі. У школяра спостерігається відставання у розвитку фонематичного сприйняття: учень вагається в розрізненні опозиційних фонем, не може проаналізувати звуковий, складовий склад слова, допускаючи пропуски, перестановки, додавання букв (наприклад, глечик к, в, ш, н).

Він розуміє сенс окремих слів повсякденного значення. Учень по прослушанному тексту відповідає на запитання однозначно, не може скласти поширене пропозицію, здійснити послідовний точний переказ.

Він правильно вимовляє не всі звуки російської мови, у нього спостерігається недостатня виразність мови, тихий і невпевнений голос, низька мовна активність і бліда емоційне забарвлення самостійних висловлювань. Відзначається наявність бідного словникового запасу.

Олексій знає такі узагальнюючі (категоріальні) поняття, як птахи, тварини, меблі, овочі, фрукти, посуд, квіти, послідовність пір року. Пасивний словник переважає над активним.

Олексій називає добре всі букви алфавіту, знає їх напам'ять, але не читає, не може зливати звуки .. Школяр практично без помилок списує короткі друковані та рукописні тексти. При листі під диктовку допускає стійкі специфічні помилки, пов'язані з недостатнім оволодінням звуковим аналізом, оУкраіниографіческіе помилки, пов'язані з невмінням застосовувати вивчені правила.

За час навчання в першому класі Олексій показав слабкі знання з основних навчальних предметів.

Часто чи додають не дописує елементи букв. Самостійні роботи виконує повільно, з допомогою вчителя, з опорою на наочний матеріал (алфавіт, таблиці); знає, але не вміє застосовувати вивчені правила на листі. Словникові слова запам'ятовує насилу.

Навик самоконтролю розвинений слабо.

На уроках математики виконує додавання і віднімання чисел іноді за допомогою рахункових паличок, пальців, лінійки. Здійснює прямий і зворотний рахунок у межах десяти. Добре знає таблицю складання однозначних чисел в межах десяти.

Припускається помилок на порівняння двозначних чисел. Не вміє самостійно вирішувати завдання. Альоша приймає допомогу вчителя у вигляді навідних запитань, може вирішити просту арифметичну задачу за аналогією на складання чисел.

Хлопчик любить малювати, ліпити з пластиліну, робити аплікації, із задоволенням займається на уроках фізкультури.

Програму першого класу з основних навчальних предметів Гриценко Олексій засвоїв погано. Рекомендую навчання за полегшеною програмі.

Директор школи: ________ / Малова І.С. /

Класний керівник 1 Б класу:

__________ / Богомазова Р.Г. /

Дата складання характеристики:

Оцініть публікацію: [+] [-] [Корисно] Ваша оцінка:

Муніципальний загальноосвітній заклад

мешкає за адресою: ___________________________

Дівчинка живе в неповній малозабезпеченій сім'ї з мамою і ще 2 дітьми. Мати постійно міняє роботи. Зі слів Олени, мати проживає з співмешканцем (дядьком Михайлом), який не працює і в нетверезому стані б'є дітей і мати.

В будинку постійно бійки і сварки.

Школу відвідує постійно, заняття не пропускає. На вимогу адміністрації школи або вчителя мати завжди є в школу.

Фізичний розвиток дівчинки відповідає віку. На перший погляд дівчинка створює враження неохайного, недоглянутого дитини. Від дівчинки найчастіше виходить неприємний запах, т. К. Спить вона з маленькими дітьми в одному ліжку.

На зауваження вчителя не реагувала, будь-яке втручання дорослого теж зустрічало агресію (могла вкусити, кинути що-небудь і навіть вдарити). Свої небажані агресивні емоційні прояви придушити не могла.

Приклад. Вранці до початку занять стала провокувати дітей (смикати, відбирати у чергового ганчірку з дошки), потім почала підбігати і бити щоденником по голові. На зауваження вчителя не реагувала.

Після дзвінка продовжила ходити по класу і бити хлопців. Почати урок не давала. На прохання вийти з класу не реагувала.

Приклад. Побила хлопчика на перерві (вдарила в око). Його відвели до лікаря, вона не відставала ні на крок, намагаючись ще вдарити.

Приклад. На перерві Лена закривала двері в клас, не даючи дітям вийти і силою утримувала її. Проведена бесіда класним керівником з Оленою не допомогла. Так тривало хвилин 15.

Коли її відтягли від дверей і силоміць посадили на диван в коридорі школи у неї почалася істерика. Вона кричала в коридорі весь урок, під наглядом медика, не даючи можливості вчителям вести уроки, поки не прийшла мати, викликана класним керівником.

Після того як Олена почала пити таблетки, призначені неврологом, таких небажаних проявів агресії Герасимчука спостерігатися. Дівчинка стала дуже спокійною, що зберігається до даного моменту.

Лена не прагне до підтримання порядку і чистоти в класі. Не містить в порядку свої речі, а також шкільне майно та речі товаришів.

Ігрова діяльність не розвинена. Дівчатка її в своє коло не приймають.

До навчальної діяльності дівчинка інтересу не проявляє. Вона ніколи не прагне дізнатися щось нове, цікаве. Увага нестійке, концентрація знижена.

Вчителі на уроці не слухає, робить що хоче.

До візиту до невролога Лена на уроці шуміла, намагалася спровокувати конфлікт з найближчими до неї дітьми, ходила по класу, лізла в шафи, малювала на дошці під час уроку, а також у своїх зошитах, ніж природно відволікала дітей і вчителя. На зауваження не реагувала.

Приклад. На уроці математики після дзвінка не стала сідати за парту, а продовжувала малювати на дошці. На зауваження вчителя сісти не реагувала.

При спробі посадити її за парту, Лена кинулась на вчителя з кулаками, але від дошки не відходила весь урок, продовжуючи малювати.

З Оленою було проведено ряд тестів на виявлення рівня готовності до школи.

Проведений тест на початку року, який досліджує мислення показав дуже низький рівень психосоціального розвитку (т. е. шкільну незрілість).

Навичок читання немає. Знає окремі букви. При списуванні робить помилки.

Мова розвинена слабо. Скласти розповідь по картинці не може (одиночні слова і пропозиції). Звуки з слів не виокремлює.

У зв'язку з цим була проведена робота і індивідуальні бесіди з ____________ класним керівником, соціальним педагогом, шкільним психологом і медиком. В популярність поставлено керівництво школи.

На даний момент Лена поводиться на уроці спокійно, не шумить, малює на уроці, коли вчитель веде бесіду. Іноді, дивлячись на інших дітей, вона піднімає руку, але нічого не може відповісти, або повторює відповіді дітей, або може підняти руку і відповісти що-небудь не по темі уроку.

Будинки за Лену виконує завдання мати.

Дослідження стану аналізаторів показало, що слух і зір у дівчинки в нормі.

Дослідження загальної моторики показало, що дівчинка добре контролює свої довільні рухи. Дрібна моторика розвинена слабо. Завдання на рухову пам'ять і динаміку координації руху Лена виконує не точно.

Пам'ять не розвинена. Дівчинка не може вивчити чотиривірш, скоромовку, переказати розповідь.

Дослідження мислення й мови показало, що випробувана не здатна до виявлення причинно-наслідкових зв'язків, аналізу і синтезу, виявленню загального і відмінностей, угрупованню предметів. Прихований сенс не розуміє (на картинці).

Логічну послідовність в серії сюжетних картинок встановити самостійно не може. Словниковий запас бідний. Відповідає окремими словами або короткими фразами.

Читання: називає деякі букви. Читати не може. Скласти розповідь і переказати не може.

Не може пояснити сенс прислів'я.

Лист: під диктовку писати не може. Списує текст, спотворюючи деякі елементи букв.

Математика: рахунок до 10 в прямому і зворотному порядку за допомогою педагога. Обчислення виробляти не може, прості арифметичні задачі не вирішує.

Висновки та рекомендації педагога:

При таких показниках, агресії, педагогічної та соціальної занедбаності, педагогічну корекцію і навчання в 1 загальноосвітньому класі середньої школи № __ вважаємо неефективною і недостатньою.

До характеристики додаються:

Тест на дослідження мислення.

Тест з математики на засвоєння початкових математичних понять.

Деякі роботи з образотворчого мистецтва і праці.

Класний керівник __________________ (______________)

Директор школи __________________ (______________)

Для детей с церебральным параличом характерны специфические отклонения в психическом развитии. Механизм этих нарушений сложен и определяется как временем, так и степенью, и локализацией мозгового поражения. Проблеме психических нарушений у детей, страдающих церебральным параличом, посвящено значительное количество работ отечественных специалистов (Э.С. Калижнюк, Л.А. Данилова, Е.М. Мастюкова, И.Ю. Левченко, Е.И. Кириченко и др.).

Хронологическое созревание психической деятельности детей с церебральным параличом резко задерживается. На этом фоне выявляются различные формы нарушения психики и, прежде всего, познавательной деятельности. Не существует четкой взаимосвязи между выраженностью двигательных и психических нарушений - например, тяжелые двигательные расстройства могут сочетаться с легкой задержкой психического развития, а остаточные явления ДЦП - с тяжелым недоразвитием отдельных психических функций или психики в целом. Для детей с церебральным параличом характерно своеобразное психическое развитие, обусловленное сочетанием раннего органического поражения головного мозга с различными двигательными, речевыми и сенсорными дефектами. Важную роль в генезе нарушений психического развития играют возникающие в связи с заболеванием ограничения деятельности, социальных контактов, а также условия воспитания и обучения.

При ДЦП нарушено формирование не только познавательной деятельности, но и эмоционально-волевой сферы и личности.

Структура нарушений познавательной деятельности при ДЦП имеет ряд специфических особенностей, характерных для всех детей. К ним относятся:

• 1) неравномерный, дисгармоничный характер нарушений отдельных психических функций. Эта особенность связана с мозаичным характером поражения головного мозга на ранних этапах его развития при ДЦП;
• 2) выраженность астенических проявлений - повышенная утомляемость, истощаемость всех психических процессов, что также связано с органическим поражением центральной нервной системы;
• 3) сниженный запас знаний и представлений об окружающем мире.

Дети с церебральным параличом не знают многих явлений окружающего предметного мира и социальной сферы, а чаще всего имеют представления лишь о том, что было в их практике. Это обусловлено следующими причинами:

• - вынужденная изоляция, ограничение контактов ребенка со сверстниками и взрослыми людьми в связи с длительной обездвиженностью или трудностями передвижения;
• - затруднения в познании окружающего мира в процессе предметно-практической деятельности, связанные с проявлением двигательных и сенсорных расстройств.

При ДЦП отмечается нарушение координированной деятельности различных анализаторных систем. Патология зрения, слуха, мышечно-суставного чувства существенно сказывается на восприятии в целом, ограничивает объем информации, затрудняет интеллектуальную деятельность детей с церебральным параличом.

Около 25 % детей имеют аномалии зрения. У них отмечаются нарушения зрительного восприятия, связанные с недостаточной фиксацией взора, нарушением плавного прослеживания, сужением полей зрения, снижением остроты зрения. Часто встречается косоглазие, двоение в глазах, опущенное верхнее веко (птоз).

Двигательная недостаточность мешает формированию зрительно-моторной координации. Такие особенности зрительного анализатора приводят к неполноценному, а в отдельных случаях к искаженному восприятию предметов и явлений окружающей действительности. При ДЦП имеет место недостаточность пространственно-различительной деятельности слухового анализатора. У 20-25 % детей наблюдается снижение слуха, особенно при гиперкинетической форме. В таких случаях особенно характерно снижение слуха на высокочастотные тона с сохранностью на низкочастотные. При этом наблюдаются характерные нарушения звукопроизношения. Ребенок, который не слышит звуков высокой частоты (к, с, ф, ш, в, т, п), затрудняется в их произношении (в речи пропускает их или заменяет другими звуками).

У многих детей отмечается недоразвитие фонематического восприятия с нарушением дифференцирования звуков, сходных по звучанию (ба-па, ва-фа). В таких случаях возникают трудности в обучении чтению, письму. При письме под диктовку они делают много ошибок. В некоторых случаях, когда нет снижения остроты слуха, может иметь место недостаточность слуховой памяти и слухового восприятия.

При всех формах церебрального паралича имеют место глубокая задержка и нарушение развития кинестетического анализатора. Дети затрудняются определить положение и направление движений пальцев рук без зрительного контроля. Ощупывающие движения рук часто очень слабые, осязание и узнавание предметов на ощупь затруднены. У многих детей выражен астереогноз - невозможность или нарушение узнавания предмета на ощупь, без зрительного контроля. Ощупывание, манипулирование с предметами, т.е. действенное познание, при ДЦП существенно нарушено.

Перцептивные расстройства у больных детей связаны с недостаточностью кинестетического, зрительного и слухового восприятия, а также совместной их деятельности. В норме кинестетическое восприятие совершенствуется у ребенка постепенно. Прикасание к различным частям тела совместно с движениями и зрением развивает восприятие своего тела. Это дает возможность представить себя как единый объект. Далее развивается пространственная ориентация. У детей с церебральным параличом вследствие двигательных нарушений восприятие себя ("образ себя") и окружающего мира нарушено.

Несформированность высших корковых функций является важным звеном нарушений познавательной деятельности при ДЦП. Чаще всего страдают отдельные корковые функции, т.е. характерна парциальность их нарушений. Прежде всего отмечается недостаточность пространственных и временных представлений. У детей выражены нарушения схемы тела. Значительно позже, чем у здоровых сверстников, формируется представление о ведущей руке, о частях лица и тела. Дети с трудом определяют их на себе и на других людях. Затруднена дифференциация правой и левой стороны тела. Многие пространственные понятия (спереди, сзади, между, вверху, внизу) усваиваются с трудом. Дети с трудом определяют пространственную удаленность: понятия далеко, близко, дальше, чем заменяются у них определениями там и тут. Они затрудняются в понимании предлогов и наречий, отражающих I" пространственные отношения. Дошкольники с церебральным параличом с трудом усваивают понятия величины, недостаточно четко воспринимают форму предметов, плохо дифференцируют сходные формы - круг и овал, квадрат и прямоугольник.

Значительная часть детей с трудом воспринимает пространственные взаимоотношения. У них нарушен целостный образ предметов (не могут сложить из частей целое - собрать разрезную картинку, выполнить конструирование по образцу из палочек или строительного материала). Часто отмечаются оптико-пространственные нарушения. В этом случае детям трудно копировать геометрические фигуры, рисовать, писать. Часто выражена недостаточность фонематического восприятия, стереогноза, всех видов праксиса выполнение целенаправленных автоматизированных движений). У многих отмечаются нарушения в формировании мыслительной деятельности. У некоторых детей развиваются преимущественно наглядные формы мышления, у других - наоборот, особенно страдает наглядно-действенное мышление при лучшем развитии словесно-логического.

Для психического развития при ДЦП характерна выраженность психоорганических проявлений - замедленность, истощаемость психических процессов. Отмечаются трудности переключения на другие виды деятельности, недостаточность концентрации внимания, замедленность восприятия, снижение объема механической памяти.

Большое количество детей отличаются низкой познавательной активностью, что проявляется в пониженном интересе к заданиям, плохой сосредоточенности, медлительности и пониженной переключаемостью психических процессов. Низкая умственная работоспособность отчасти связана с церебрастеническим синдромом, характеризующимся быстро нарастающим утомлением при выполнении интеллектуальных заданий. Наиболее отчетливо он проявляется в школьном возрасте при различных интеллектуальных нагрузках. При этом нарушается обычно целенаправленная деятельность.

По состоянию интеллекта дети с церебральным параличом представляют крайне разнородную группу: одни имеют нормальный и близкий к нормальному интеллект, у других наблюдается задержка психического развития, у части детей имеет место умственная отсталость. Дети без отклонений в психическом (в частности, интеллектуальном) развитии встречаются относительно редко. Основным нарушением познавательной деятельности является задержка психического развития, связанная как с ранним органическим поражением мозга, так и с условиями жизни. [5:51]

Задержку психического развития при ДЦП чаще всего характеризует благоприятная динамика дальнейшего умственного развития детей. Они легко используют помощь взрослого при обучении, у них достаточное, но несколько замедленное усвоение нового материала. При адекватной коррекционно-педагогической работе дети часто догоняют сверстников в умственном развитии.

У детей с умственной отсталостью нарушения психических функций чаще носят тотальный характер. На первый план выступает недостаточность высших форм познавательной деятельности - абстрактно-логического мышления и высших, прежде всего гностических, функций. Тяжелая степень умственной отсталости преобладает при двойной гемиплегии и атонически-астатической формах ДЦП.

Следует осторожно оценивать тяжесть поражения двигательной, речевой и особенно психической сферы в первые годы жизни ребенка с двигательными нарушениями. Тяжелые нарушения двигательной сферы, речевые расстройства могут маскировать потенциальные возможности ребенка. Нередки случаи гипердиагностики умственной отсталости у детей с тяжелой двигательной патологией. Ряд нарушений познавательной деятельности характерен для определенных клинических форм заболевания. При спастической диплегии наблюдается удовлетворительное развитие словесно-логического мышления при выраженной недостаточности пространственного гнозиса и праксиса. Выполнение заданий, требующих участия логического мышления, речевого ответа, не представляет для детей с данной формой ДЦП особых трудностей. В то же время они испытывают существенные затруднения при выполнении заданий на пространственную ориентировку, не могут правильно скопировать форму предмета, часто зеркально изображают асимметричные фигуры, с трудом осваивают схему тела и направление. У этих детей часто встречаются нарушения функции счета, выражающиеся в трудностях глобального восприятия количества, сравнения целого и частей целого, усвоения состава числа, восприятия разрядного строения числа и усвоения арифметических знаков. Важно подчеркнуть, что отдельные локальные нарушения высших корковых функций - пространственного гнозиса и праксиса, функции счета - могут наблюдаться и при других формах ДЦП, однако, несомненно, что эти нарушения чаще всего отмечаются при спастической диплегии.

У детей с правосторонним гемипарезом часто наблюдается оптико-пространственная дисграфия. Оптико-пространственные нарушения проявляются при чтении и письме: чтение затруднено и замедлено, так как дети путают сходные по начертанию буквы, на письме отмечаются элементы зеркальности. У них позже, чем у сверстников, формируется представление о схеме тела, они долго не различают правую и левую руку. [6:33]

Структура интеллектуальных нарушений при гиперкинетической форме ДЦП отличается своеобразием. У большинства детей с преимущественным поражением подкорковых отделов мозга интеллект потенциально сохранный. Ведущее место в структуре нарушений занимают недостаточность слухового восприятия и речевые нарушения (гиперкинетическая дизартрия). Дети испытывают затруднения при выполнении заданий, требующих речевого оформления, и легче выполняют визуальные инструкции. Для гиперкинетической формы ДЦП характерно удовлетворительное развитие праксиса и пространственного гнозиса, а трудности обучения чаще связаны с нарушениями речи и слуха. Для детей с церебральным параличом характерны разнообразие расстройства эмоционально-волевой сферы. У одних детей они проявляются в виде повышенной эмоциональной возбудимости, раздражительности, двигательной расторможенности, у других - виде заторможенности, застенчивости, робости. Склонность к колебаниям настроения часто сочетается с инертностью эмоциональных реакций. Так, начав плакать или смеяться, ребенок не может остановиться. Повышенная эмоциональная возбудимость нередко сочетается с плаксивостью, раздражительностью, капризностью, реакцией протеста, которые усиливаются в новой для ребенка обстановке и при утомлении. Иногда отмечается радостное, приподнятое, благодушное настроение со снижением критики к своему состоянию. Нарушения поведения встречаются достаточно часто и могут проявляться в виде двигательной расторможенности, агрессии, реакции протеста по отношению к окружающим. У некоторых детей можно наблюдать состояние полного безразличия, равнодушия, безучастного отношения к окружающим. Следует подчеркнуть, что нарушения поведения отмечаются не у всех детей с церебральным параличом; у детей с сохранным интеллектом - реже, чем у умственно отсталых, а у спастиков - реже, чем у детей с атетоидными гиперкинезами. У детей с церебральным параличом отмечаются нарушения личностного развития. Нарушения формирования личности при ДЦП связаны с действием многих факторов (биологических, психологических, социальных). Помимо реакции на осознание собственной полноценности, имеет место социальная депривация и неправильное воспитание. Физический недостаток существенно влияет |на социальную позицию ребенка, подростка, на его отношение к окружающему миру, следствием чего является искажение ведущей деятельности и общения с окружающими. У детей с ДЦП отмечаются такие нарушения личностного развития, как пониженная мотивация к деятельности, страхи, связанные с передвижением и общением, стремление к ограничению социальных контактов. Причиной этих нарушений чаще всего является неправильное, изнеживающее воспитание больного ребенка и реакция на физический дефект. Достаточное интеллектуальное развитие у этих больных часто сочетается с отсутствием уверенности в себе, самостоятельности, с повышенной внушаемостью. Личностная незрелость проявляется в наивности суждений, слабой ориентированности в бытовых и практических вопросах жизни. У детей и подростков легко формируются иждивенческие установки, неспособность и нежелание к самостоятельной практической деятельности. Выраженные трудности социальной адаптации способствуют формированию таких черт личности, как робость, застенчивость, неумение постоять за свои интересы. Это сочетается с повышенной чувствительностью, обидчивостью, впечатлительностью, замкнутостью.

При сниженном интеллекте особенности развития личности характеризуются низким познавательным интересом, недостаточной критичностью. В этих случаях менее выражены состояния с чувством неполноценности, но отмечается безразличие, слабость волевых усилий и мотивации. По данным Э.С. Калижнюк, отмечается некоторая корреляция между характером неврологических расстройств (формой ДЦП) и эмоциональными и характерологическими особенностями больных: дети со спастической диплегией склонны к страхам, робки, пассивны, с трудом устанавливают контакт с окружающими, глубоко переживают физический дефект; дети с гиперкинетической формой ДЦП более активны, эмоциональны, общительны, чаще недостаточно критичны к своему заболеванию, переоценивают свои возможности. [8:46]

Итак, психическое развитие ребенка с церебральным параличом характеризуется нарушением формирования познавательной деятельности, эмоционально-волевой сферы и личности. Перед специалистами, работающими с этими детьми, встает важная задача профилактики и коррекции этих нарушений. Конкретные задачи этой работы в отношении каждого ребенка могут быть определены только после комплексного обследования.